наказувати


наказувати
-зую, -зуєш, Пр.
Віддавати розпорядження кому-небудь; віддавати вказівки, поради; повчати.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "наказувати" в других словарях:

  • наказувати — ую, уєш, недок., наказа/ти, кажу/, ка/жеш, док. 1) з інфін. Віддавати наказ, розпорядження кому небудь. || що, зі спол. щоб. Давати вказівки, поради; повчати. || перен. Вимагати що небудь. •• Як нака/жете як хочете, як вам завгодно. 2) заст.… …   Український тлумачний словник

  • наказувати — I = наказати (віддавати бойовий наказ); командувати (говорити слова команди) II ▶ див. вимагати 3), наказати I, наставляти …   Словник синонімів української мови

  • наказувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розказувати — наказувати, веліти …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • розказувати — Розказувати: в окр. значенні: наказувати [52] наказувати [I,III V,XIII] …   Толковый украинский словарь

  • наказати — I = наказувати (віддати наказ, дати розпорядження що н. зробити), веліти, звеліти, повеліти, повелівати; розпорядитися, розпоряджатися (у менш категоричній формі, перев. усно й окремим особам); скомандувати (коротко і владно); сказати (дати… …   Словник синонімів української мови

  • велитель — я, ч., книжн. Особа, що користується необмеженим правом наказувати, веліти комусь, керувати ким , чим небудь …   Український тлумачний словник

  • веліти — лю/, ли/ш, недок. і док. 1) Давати розпорядження, наказувати. || Прохати, доручати зробити що небудь. || із запереч. не. Забороняти, не дозволяти. 2) перен. Вимагати, вважаючи правильним …   Український тлумачний словник

  • відправляти — я/ю, я/єш, недок., відпра/вити, влю, виш; мн. відпра/влять; док., перех. 1) Посилати, відсилати щось куди небудь, організовувати відсилку, перевезення чогось. || Супроводжуючи, відводити, відвозити когось до певного місця за наказом,… …   Український тлумачний словник

  • відсилати — а/ю, а/єш, недок., відісла/ти, ішлю/, і/шлеш, док., перех. 1) Посильним, поштою і т. ін. відправляти щось в інше місце або кому небудь. 2) Наказувати, веліти піти, виїхати звідкись. || Посилати кого небудь кудись із певною метою. || Відправляти… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.